Роль пам’яток української історії та культури у формуванні національно свідомої особистості.

Виховання є переданням найкращих моральних заповітів і знання попередніх поколінь, що б із дитини виробилася людина в найкращому значенні слова.

Софія Русова

Ми українці маємо чим пишатися з нашого славного етнічного минулого і сьогодення, маємо чого навчатися, за що боротися і що захищати.

Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед молоді. Тому особливе занепокоєння нині викликає відсутність у більшості юнацтва усвідомлення себе як частини народу, співвіднесення своєї діяльності з інтересами нації. Зарадити справі може створення такої системи виховання, яка б справді формувала національно свідомих громадян України.

Чому система виховання мусить бути саме національною? Наукові дослідження переконливо доводять, що дитина повинна знаходитися під постійним виховуючим впливом матеріальної і духовної культури свого народу, адже через призму здобутків минулого виразніше бачимо надбання сучасності. Це потрібно , найперше, для найповнішого розкриття природних схильностей дитини і розвитку її здібностей, виявлення етнопсихологічних особливостей.

Школа - потужний фактор формування нової української людини, відродження культурних і духовних цінностей, сформування українського народу в єдину політичну націю, зміцнення авторитету українців у світі, саме школа має найбільші можливості відродити споконвічні якості національного характеру: добробут, милосердя, щедрість, працьовитість, природне відчуття краси і гармонії, доброзичливість. На основі досвіду роботи нашого педагогічного колективу ми впевнилися, що за таких умов сучасне нації, в якому сходяться майбутнє і минуле, не досить розглядати лише з погляду народних звичаїв, традицій, свят, обрядів, а в поєднанні з краєзнавчим матеріалом, історичними пам’ятками, національною історією, збереженні та збагаченні культури українського народу. Зміст виховної роботи реалізується методами і прийомами, які відповідають можливостям учнів, вчителів, батьків. Отже, виховання на традиціях реалізує, по-перше, глибоке і всебічне пізнання рідного народу, його історії культури, духовності, і на цій основі – загальнолюдського; по-друге, усвідомлення кожним школярем самого себе як невід’ємної частини свого народу, нації.

Освітня практика нагромадила позитивний досвід організації різних форм навчально-виховної роботи, серед яких значну роль відіграють музеї. Створення музеїв у школі виявляє великі потенційні можливості використання їх як джерела додаткової інформації до вивчення програмного матеріалу, а також є дієвим засобом у патріотичному вихованні підростаючого покоління засобами пам’яток історії.

Ознайомлюючись із музейними експозиціями учні знаходяться серед реальних предметів певної доби історичного періоду, заглиблюються в попередню епоху - і це реальне оточення створює відповідний емоційний настрій, дає можливість відключитись від повсякденної метушні, зберегти духовну єдність поколінь.

Музеї є найбільш доступною і важливою ланкою в системі патріотичного виховання молоді, надійним помічником педагогів у повсякденній творчій роботі.
Кiлькiсть переглядiв: 359

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Дата останньої зміни 24 Жовтня 2018

Фотогалерея